Третя повіка
Третя повіка у собак та котів у нормі — бліда, тонка і майже непомітна складка у внутрішньому куточку ока. Але буває так, що прихована всередині неї слізна залоза проступає назовні, утворюючи червоний набряклий вузлик у куточку ока. Цей стан називається пролапс (випадіння) залози третьої повіки у тварин — найпоширеніша офтальмологічна патологія третьої повіки у собак та котів.
Ветеринар-офтальмолог у Львові проведе діагностику та за потреби виконає ушивання залози третьої повіки, після чого вона повертається на місце і продовжує нормально функціонувати.
Коротко про анатомію: навіщо тваринам третя повіка
У процесі еволюції тварини отримали унікальний механізм захисту — мигальну перетинку, яку в побуті називають третьою повікою. На відміну від людей (у нас від неї залишився лише крихітний рожевий вузлик у куточку ока) у домашніх тварин це повноцінна та надзвичайно рухлива структура.
Головне завдання мигальної перетинки — захищати рогівку, прозору оболонку ока, від зовнішніх подразників та механічних ушкоджень. Вона очищує око та рівномірно розподіляє слізну плівку, зволожуючи його. Особливу роль відіграє слізна залоза, схована біля основи повіки, — вона виробляє до 30–40% усієї слізної рідини.
Чому виникає пролапс залози третьої повіки у собак і котів?
В основі — слабкість зв’язкового апарату, який утримує залозу в анатомічному ложі. Найчастіше стан проявляється у молодих тварин до 2–3 років, що може бути пов’язано з недостатньою зрілістю зв’язкового апарату в цьому віці. Серед інших провокуючих чинників — травма ока та хронічне запалення кон’юнктиви. Збільшена через набряк залоза створює додаткове навантаження на зв’язки та випадає з ложа.
Опинившись зовні, залоза одразу контактує з повітрям і брудом, швидко набрякає, запалюється і перетворюється на помітне червоне утворення в куточку ока. Може з’являтися сльозотеча, собака або кіт тре око лапою, відчуває дискомфорт. Нерідко приєднується гнійний кон’юнктивіт у тварин.
Які породи в зоні ризику
Схильність до пролапсу залози значною мірою визначається анатомією черепа та очниці.
Серед собак найчастіше страждають брахіцефальні породи: англійський бульдог, французький бульдог, мопс, пекінес — через дрібну та неглибоку очну орбіту. Також у зоні ризику кокер-спанієль, кане-корсо, мастиф, бігль, чихуахуа, шарпей. Серед котів патологія зустрічається рідше: бурманська, британська, шотландська, перська, екзотична короткошерста.
Якщо пролапс залишається без лікування місяцями, то розвивається сухий кератокон’юнктивіт: через нестачу зволоження розвивається помутніння рогівки, і вона вкривається виразками. Ще один можливий наслідок тривалого пролапсу — деформація хряща третьої повіки. Хрящ скручується через постійне неправильне положення залози й потребує окремої корекції.
Пролапс може виникнути на одному оці, але з часом нерідко розвивається і на другому. Ветеринарний лікар оцінює стан обох очей, навіть коли симптоми є лише з одного боку.
Лікування пролапсу у собак та котів
Єдиний надійний метод лікування пролапсу залози третьої повіки — хірургічна репозиція залози. Ми не видаляємо залозу — вона виробляє до 30–40% слізної рідини, її втрата підвищує ризик розвитку синдрому «сухого ока». Ушивання залози третьої повіки в Avicena на вулиці Драгана, 24-А проводиться під газовим наркозом з безперервним контролем анестезіолога і займає близько 20 хвилин.
Ветеринарний хірург (Львів) занурює залозу у сформовану «кишеню» з кон’юнктиви і фіксує її тонким розсмоктувальним швом. Він не відчувається твариною і не потребує зняття. Залоза повертається на анатомічне місце та продовжує виробляти сльозу.
Відразу після операції третя повіка може виглядати набряклою і виступати — це нормальна реакція тканин, яка минає впродовж кількох днів. У післяопераційний період призначаються краплі з антибіотиком та короткий курс антибактеріальної терапії — 5–7 днів. За потреби — захисний комір.
Як лікар перевіряє, чи залоза працює: тест Ширмера
Мало хто з власників знає про цей простий тест. Лікар кладе тонку паперову смужку на край нижньої повіки та через 60 секунд вимірює, на скільки міліметрів вона намокла. Норма — від 15 мм за хвилину у собак і від 10 мм у котів. Менше — сигнал, що залоза виробляє недостатньо сльози.
Тест проводиться до операції, щоб оцінити стан залози — і після, щоб контролювати відновлення. Навіть після успішної репозиції залоза може з часом знижувати продукцію сльози, тому рекомендується щорічний контроль.
Очі — один з найвразливіших органів, і проблеми з ними потребують швидкої та точної реакції. Чим раніше проведена репозиція залози, тим вища ймовірність, що залоза повністю відновить свою функцію. В «Авіцена Вет» працюють досвідчені, уважні до тварин лікарі, які вміють знайти підхід навіть до найтривожнішого пацієнта. Якщо ви помітили в улюбленця будь-які зміни з боку органу зору — звертайтесь до клініки Avicena за адресою: м. Львів, вул. Драгана, 24-А.